Клекотинський заклад дошкільної освіти

Граємо разом з дітьми.

 

 «Гра з машиною»

Дорослий пропонує дитині погратися з машиною. Дитина возить її і гуде: «Бі – бі – бі!». Тоді дорослий дає малюку різні за величиною машини, пропонуючи показати як гуде велика і маленька машини, повторює найкращі співвідношення звуків, які відрізняються за висотою.

 

«Гра з пташкою»

Дитині пропонують іграшкові пташки різні за розмірами. Дорослий просить показати, як співає кожна пташка на склад «ку–ку» (так, щоб звучання змінювалося за висотою, відповідно величині іграшки).

«Гра з коником»

Дорослий просить дитину показати, як скаче маленька конячка, промовляючи «цок–цок» в різному темпі і ритмі. Дати пояснення: конячка спочатку скаче швидко (поспішає), а потім повільно (втомилася).

 

«Колискова ляльці»

Дорослий пропонує дитині поколихати ляльку, наспівуючи їй колискову на склад «баю». Сам слухає і підспівує, закріплюючи створену дитиною інтонацію. Бажано включити або заспівати ніжну колискову. Зверніть увагу дитини на те, які ніжна та спокійна мелодія у колискової. Під цю мелодію засинають не тільки дітки, а і ляльки, пташки, тваринки. Колискова – це мамина пісенька перед сном.

          Запропоновані ігри є першочерговим кроком у формуванні музично-творчих здібностей дитини. На цьому етапі ставиться мета: розвивати у дітей орієнтацію в різних якостях музичного звуку через гру, де дитина комбінує музикальні звуки, які відрізняються за висотою, тривалістю, динамікою.

          Форми роботи батьків з дітьми для активізації музичних здібностей.

1. Попросити  дитину заспівати самостійно, знаходячи то високі інтонації (співає маленька зозуля, нявкає кошенятко), то більш низькі (співає велика зозуля, киця ).
2. Співати своє ім’я (та другі імена) на двох звуках, передаючи різні інтонації.
3. Вести співочу перекличку. Дорослий співає: «Аня, де ти?». Дитина відповідає: «Я тут». Потім почергово змінюються, придумуються нові інтонації.
4. Імпровізувати мотив з двох-трьох звуків на склади «ля-ля», дорослий та дитина придумують свій мотив. Йде змагання: хто більше придумує поспівок.
5. Закінчи мелодію або придумай свою пісеньку на вірш,який подобається.

«Танець троянди» (для дітей 5 – 6 років)

Запропонуйте дитині гру. Під красиву мелодію (грамзапису чи власний спів) виконати танець тендітної квітки – троянди. Дитина сама придумує до нього рухи. Раптово музика зникає. Це порив північного вітру (заморозив прекрасну тро янду). Дитина завмирає у любій, придуманій нею позі. Чим краще уя

ва, тим цікавіші рухи танцю і поза замерзлої троянди. Грємось з дітьми.

«Хто краще?» (для дітей 5 – 6 років)

Гра розвиває уяву і творчість у рухах.

Запропонуйте дитині придумати танець під знайому музику. Це може бути сучасний шлягер або щось мелодійне і спокійне. Характер рухів повинен відповідати музиці, що звучить. Позмагайтеся з дитиною: чий танок буде досконалішим, чії рухи будуть цікавіші і виразніші.

 

        Приємного проводження часу з вашими дітьми!

 

Музикотерапія

При роботі з дітьми ми звертаємо увагу як музикотерапія впливає на здоров’я.

З метою зміцнення, відновлення здоров’я дітей під час музичних занять активно впроваджуємо музикотерапію.

Музикотерапія – це спеціалізована форма психотерапії, яка включає такі напрями як: вокалотерапія, музикотерапія в рухах, музикування на музичних інструментах, дихальна арт педагогіка.

До дихальної арт педагогіки входять: гра на духових інструментах, дихальна гімнастика під музику та різні вправи для розвитку дихання. Це дає змогу дітям оздоровлюватися, не помічаючи процесу лікування.

Для зміцнення та оздоровлення дихальної функції використовуємо духові інструменти (сопілки, дудочки, губні гармонії, свищики).

Регулювати силу й тривалість вдиху та видиху чудово допомагає видування повітря через соломинку у склянку з водою у ритмі музичного твору.

Для стабілізації психічного стану доцільно використовувати такі вправи: «Звуки – лікарі», «Прослухай свій настрій», «Веселі музиканти», «Цікаві пазли», «Тихо – голосно».

З метою формування образу «Я» пропонуємо дитині вибрати з музичних інструментів та предметів, які звучать, ті, звучання яких, найбільше відповідають їй самій.

Таким чином, діти створюють «звуковий автопортрет» за допомогою ритму, використовуючи все з чого можна видобути звук.

Цікаво знати!!!

МАГІЯ ЗВУКІВ

    Відомо, що гра на різних музичних інструментах впливає на внутрішні органи і частини тіла людини.

• Флейта впливає на головний мозок.
• Звучання кларнета в основному впливає на праву півкулю мозку (вона відповідає за емоційне сприйняття).
• Тромбон впливає на кісткову систему організму, а також знімає затиски в хребті.   
• Звуки арфи заспокоюють і гармонізують енергетику і роботу серця, знімають болі в серці, позбавляють від аритмії.
• Віолончель позитивно впливає на низ живота, сечостатеву систему.
• Скрипка ніжними звуками впливає на астральне тіло, духовну суть людини.
• Ударні інструменти створюють сильну звукову хвилю, яка очищає енергетичні канали.
• Орган приводить людину в стан гармонії.
• Хорові співи діють так само, як і гра музичних інструментів. На них «відгукується» область сонячного сплетіння. Вважається, що вони відкривають серце.

Музичний керівник в дитячому садочку.

 

Всім відомо, що загальний та музично-естетичний розвиток дошкільників у дитячому садочку здійснюють музичний керівник, що має фахову освіту (музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіючий теорією і методикою педагогічного процесу, і вихователь. Робота педагогів (музиканта і вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися і тісному контакті.

Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов’язками музичного керівника. За загальну постановку музичного виховання в дитячому садочку відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:

1. Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази на тиждень відповідно графіку роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:

• відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям;
• розробляє й планує засвоєння програмних навичок;
• вчасно готує наочний матеріал, посібники;
• прослуховує записи;
• намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.

2.Відповідає за проведення свят та розваг.

3.За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.

На консультаціях музичний керівник :

• знайомить вихователів з планом роботи;
• розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння і навички, якими повинна володіти дитина;
• обговорює проведене заняття (враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога);

1. На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів. Удосконалюючи їхні навички в області співу й руху (при цьому враховує здатності кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи четвертий виразно декламує і може стати активним ведучим свята).
2. Проводить роботу з батьками, втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.

Вихователь.

Самому музичному керівникові складно організувати дитячу музичну діяльність. Вихователь – перший помічник музичного керівника. Участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичних здібностей. Якщо вихователь має слух, гарний голос, вправно рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто знає методику музичного виховання дітей, він здатний в багато чому допомогти музичному керівникові . Тому підготовка до музичного свята чи розваги починається з роботи (консультації) з вихователем.

Перш за все проводиться консультація (за 1,5 – 2 місяці до свята) щодо складності сценарію, музичних номерів ідеї змісту сценарію. Ознайомлюється власне зі сценарієм, за місяць до свята, і допомагає музичному керівникові у підборі дітей (адже у святкових ранках чи розвагах повинні брати участь усі діти без винятку, незалежно від їх здібностей). Вихователь допомагає добирати кожній дитині такий матеріал до виступу, який вона могла б з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.

По-друге, брати активну участь у процесі навчання на музичних заняттях , бо власне на музичних заняттях іде підготовка до свята, а саме:

• у молодших групах – співати разом з дітьми, не заглушуючи їхнього співу;
• у середніх та старших групах діяти в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі…
• бере активну участь у відборі музичного матеріалу та направляє самостійну музичну діяльність дітей, включаючи її в ігри, прогулянки, трудовий процес тощо.

По-третє, ознайомлюється з тематикою свят, розваг та театральних дійств, що будуть проводитися протягом навчального року та дає свої поради чи вводить певні корективи.

Співпраця з вихователем.

У проведенні свята важливу роль відіграє ведучий , тому він (ведучий) повинен досконало знати весь літературний і музичний матеріал, хід свята . Вміти орієнтуватися у раптовій зміні подій, створювати невимушену атмосферу, триматися просто: мова має бути правильною, красивою, без напруження. Ведучий має пам’ятати, що діти – це не актори, і доброзичливим, розумним словом, дотепним жартом, підказкою допомоги згладити всі можливі неприємності.

Розваги.

Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята.

1.Музичні концерти: концерт присвячений творчості якогось композитора.

— концерт присвячений народній пісні,

— концерт однієї групи дітей для іншої,

— концерт учнів музичної школи.

2.Літературні концерти: концерт присвячений творчості письменників і поетів-зустріч з дитячими поетами, концерт присвячений фольклору.

3. Музично-літературні концерти (наприклад «Пори року”).
4. Вечори гумору.

5.Вечори дружби.

6. Дні народження дітей.
7. Ляльковий театр.
8. Інсценівки казок.
9. Спортивні вечори відпочинку.
10. Вечори загадок.
11. Слухання казок у аудіозапису.
12. Музичні конкурси.

Свято.

Побудова і методика проведення розваг визначається особливостями кожного з них і віком дітей, для яких вони проводяться.

Цікаве свято викликає багато позитивних емоцій у дітей, та допоможе закріпити та розширити їх знання, вміння та навички у різних видах музичної діяльності; допоможе розвинути творчі здібності та можливо, змінити в позитивний бік свою самооцінку. Що ж важливо пам’ятати при підготовці свята:

1. Сценарій складається не тільки з урахуванням тематики свята, але й вікових особливостей дітей, а також пори року.
2. Сценарій обговорюється разом музичним керівником, вихователями.
3. Дуже важливо знайти таку форму проведення свята, яка б викликала б цікавість у дітей, не перенапружуючи їх підготовкою.
4. Багато радощів дітям приносять виступи співробітників. Доцільно, якомога більше залучати їх особливо на початку року, коли йде процес адаптації.

5.Треба пам’ятати про почуття міри і не перевантажувати сценарій піснями, таночками чи віршами.

6.Після свята доцільно було б проаналізувати його разом з колегами, щоб з’ясувати, що воно дало дітям, які задачі були успішно вирішені та на що слід звернути увагу в подальшій роботі.

7.Інколи корисно провести повтор свята у формі розваг, частково використовуючи матеріал, який діти добре знають.

Педагогам необхідно виявляти великий такт і повагу до дітей, пам’ятаючи, що малюки дуже вразливі. Неприпустимо, щоб одні й ті ж діти, навіть коли вони надзвичайно здібні, виступали по багато разів, затінюючи своїх одногрупників. Часто виступи однієї дитини втомлюють її, нервують, викликають зарозумілість. Натомість залучення до участі в святах соромливих та менш здібних дітей дає поштовх їх музичному і всебічному розвитку.

Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових вражень становили єдиний педагогічний процесс. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх.

Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентують на основних результатах освітньо – виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільняти можна говорити за умов, якщо дитина:

• виявляє активність у музично – естетичній атмосфері розваги і свята;
• вміє співпрацювати із дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності;
• співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;
• радіє з власних та спільних музичних успіхів;
• дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно – мистецьких подій.

Бажано, щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дошкільнят, давало змогу кожному відчути власний успіх і вміння, морально підносило у прагненні потішити всіх своїм виступом, подарувати красу одне одному, виховувало почуття відповідальності за добру спільну справу, збагачувало й урізноманітнювало художньо – естетичні враження та почуття.

Планування різних форм організації музичної діяльності дошкільнят взаємо збагачуватиме і взаємодоповнюватиме одна одну і створюватиме, таким чином, більш сприятливі умови для музично – естетичного розвитку дітей.

Спільна робота музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.​

 

МУЗИЧНІ ЦІКАВИНКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Чи знаєте ви що…

Хороводні ігри – викликають емоції, інтерес, розвивають пам’ять, бажання брати участь.

Рухові ігри – навчають різних видів рухів, допомагають у подоланні навіть деяких фізичних вад.

Ігри з дорослим (ігри – забави) – розвивають м’язи верхніх кінцівок і плечового пояса, формують тактильну чуттєвість, розвивають координацію рухів, привчають вслухуватися у звуки мови, сприймати й відтворювати її ритм.

Колискова пісня – допомагає заспокоїти дитину, розслабити її, зняти з неї надлишкову емоційну напругу.

Музична гра «Сонечко і Дощик»— концентрує увагу, тренує вестибулярний апарат, швидкість реакції та координацію рухів, навчає ритмічним рухам, впливає на формування музичного слуху, ритму, пам’яті.

Українська пісня – фонематичний слух, виховує здатність сприймати тонкі звукові розходження, готує дитину до оволодіння мовою, концентрує увагу, розвиває її логічне мислення.

Скоромовки – логопедичні вправи — ігри – спрямовані на формування правильного чіткого та виразного мовлення дітей.

Музично-ритмічні ігри – впливають на формування координації рухів, уміння орієнтуватися у просторі, виховує ініціативність, тренує роботу органів зору, слуху, пам’яті.

Спів – набувають навичок правильного носового та ротового дихання, сприяють їх розумовому й загальному розвитку.

Музично-ритмічні вправи – вчать ходити, бігати – це нормалізує роботу нервової системи, прищеплює рухові навички, зміцнює опорну-руховий апарат, з’являється м’язовий тонус, стимулюється розвиток психіки і мови.

Класична та фольклорна музика – поліпшують функціональний стан кори великих півкуль.