Лист Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України, від 29.09.2014 №1/9-500/№04.01.16/28103 «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення».doc

Ще в 1919 році був підписаний документ про обов'язкове проведення пофілактичних щеплень дітям.

З тих пір профілактична вакцинація стала в нашій країні одним із важливих факторів збереження здоров»я підростаючих поколінь, боротьби з дитячою захворюваністю.

Завдяки проведенню профілактичних щеплень знижені і майже повністю ліквідовані деякі інфекційні захворювання.

Введення профілактичних вакцин не викликає захворювання, виробляє захисні антитіла, так створюється активний штучний імунітет. Зазвичайно він буває стійким, але для підтримки більшість щеплень періодично повторюють.

Вакцинація в країні обов'язкова і проводиться планово!!!

Першу профілактичну прививку БЦЖ  дитина отримує в пологовому будинку на 5-7 день життя. Далі в суворо визначеному порядку ідуть прививки проти поліомеліта, введення комплексної вакцинації проти трьох інфекцій: коклюша, дифтерії, стовбняка, потім кору,епідпаротиту.  Дитина прививається весь період життя до 18 років.

Узаконено, що всі діти яким передбачена вакцинація проходять медичні огляди. При цьому враховується, як дитина переносить щеплення, вживання лікарських препаратів, перенесені захворювання.

Профілактична імунізація велике благо і ми прагнемо робити так, щоб вона слугувала на користь кожній дитині,  захищала її від хвороб.

Не залякуйте дитину уколами!!!!!!

 

 

ДИФТЕРІЯ

      Захворювання викликається дифтерійною паличкою Лефлера. Дифтерією частіше всього хворіють діти у віці від 1 до 5 років, але можуть захворіти новонароджені і діти більш старшого віку. Зараження дифтерією відбувається від хворого повітряно-капельним шляхом, при тісному контакті з ним через предмети побуту (ложка,чашка, білизна , іграшки і т.д.)  

       Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка ротової порожнини, носа та дихальних шляхів. Інкубаційний період 2-10 днів. В залежності  від ураженого органу розрізняють дифтерію носа, ротової порожнини, гортані, рідше очей, полових органів і ще рідше дифтерію пупка і шкіри.

Дифтерія носа. Частіше всього зустрічається у грудних дітей. Як звично спостерігаються гнійні виділення з домішками крові, дитина сопе, погано їсть.

Своєчасно не виявлена дифтерія носа може розповсюдитись на ротову порожнину і гортань.

Дифтерія ротової порожнини. Хвороба починається з поганого самопочуття, підвищення температури, головного болю, втратою аппетиту. Через декілька годин з»являється біль у горлі, спостерігаються набряки, почервоніння, потім утворюються невеликі сіруваті нальоти.

Відмічається збільшення і хворобливість підчелюсних і ньобних лімфатичних вузлів. Нальоти щільно сидять на основі.

Лікування - протидифтерійною сироваткою.

Профілактика - активна імунація всім дітям з 5-6 місяців.